Словарь української мови (1924)/виратовувати

by Борис Грінченко

◀ виралити

Словарь української мови Борис Грінченко В виратовувати

вираховувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вирато́вувати, вую, єш, сов. в. ви́ратувати, тую, єш, гл. = Вирятовувати, вирятувати. Коли б у цьому лісі хоч одна душа найшлась така, щоб мене виратувала. Рудч. Ск. II. 19.