Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вирикувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вирикувати
Берлін: Українське слово, 1924

Вири́кувати, кую, єш, гл. О быкѣ, коровѣ: ревѣть. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи. Шух. I. 201.