Словарь української мови (1924)/вирикувати
Зовнішній вигляд
◀ виригати | Словарь української мови В вирикувати |
виринати ▶ |
|
Вири́кувати, кую, єш, гл. О быкѣ, коровѣ: ревѣть. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи. Шух. I. 201.
◀ виригати | Словарь української мови Борис Грінченко В вирикувати |
виринати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вирикувати
Борис Грінченко
1924
Вири́кувати, кую, єш, гл. О быкѣ, коровѣ: ревѣть. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи. Шух. I. 201.