Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вироюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вироюватися
Берлін: Українське слово, 1924

Виро́юватися, ро́ююся, єшся, сов. в. ви́роїтися, роюся, їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. I. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. I. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. I. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. I. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.