Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вирій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вирій
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́рій, рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.