Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/висватувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
висватувати
Берлін: Українське слово, 1924

Висва́тувати, тую, єш, сов. в. ви́сватати, таю, єш, гл. Сватать, посватать. Висватай мені царівну. Мнж. 26.