Словарь української мови (1924)/висватувати
| ◀ висватати | Словарь української мови В висватувати |
висвиснути ▶ |
|
Висва́тувати, тую, єш, сов. в. ви́сватати, таю, єш, гл. Сватать, посватать. Висватай мені царівну. Мнж. 26.
| ◀ висватати | Словарь української мови Борис Грінченко В висватувати |
висвиснути ▶ |
|
Словарь української мови — В
висватувати
Борис Грінченко
1924
Висва́тувати, тую, єш, сов. в. ви́сватати, таю, єш, гл. Сватать, посватать. Висватай мені царівну. Мнж. 26.