Словарь української мови (1924)/висвиснути
| ◀ висватувати | Словарь української мови В висвиснути |
висвистати ▶ |
|
Ви́свиснути, ну, неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув. Нп.
| ◀ висватувати | Словарь української мови Борис Грінченко В висвиснути |
висвистати ▶ |
|
Словарь української мови — В
висвиснути
Борис Грінченко
1924
Ви́свиснути, ну, неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув. Нп.