Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/висихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
висихати
Берлін: Українське слово, 1924

Висиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́схнути, и ви́сохти, хну, неш, гл. Высыхать, высохнуть. Сохнуть наші яри, висихає наша вода. Левиц. I. 203. Кухоль ходить, переходить, так і висихає. Шевч. 125.