Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/висмикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
висмикати
Берлін: Українське слово, 1924

Висмика́ти, каю, єш, сов. в. ви́смикнути, ну, неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. Нп. З лоба очі висмикати. АД.