Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виснути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виснути
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́снути, сну, неш, гл. 1) Виснуть. 2) О человѣкѣ: торчать. Наймит усе висне в хаті, не йде на роботу. Рк. Левиц.