Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/висок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
висок
Берлін: Українське слово, 1924

Висо́к, ска́, м. 1) Високъ. Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Сумск. у. Ум. Висо́чок. МВ. (О. 1862. I. 92).