Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/висіканка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
висіканка
Берлін: Українське слово, 1924

Висіка́нка, ки, ж. Порка. Ой там на долині жуки бабу повалили, і сорочку зняли, висіканку дали. Ном. № 12529.