Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/витикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витикати
Берлін: Українське слово, 1924

Витика́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́ткнути, кну, неш, гл. 1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш. Стор. I. 64. 2) Витика́ти па́льцем кого́. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. Гол. I. 365. Сов. в. ви́тикати, каю, єш. 3) Утыка́ть, уты́кать. 4) — ко́пи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).