Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/витивкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витивкати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́тивкати, каю, єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.