Словарь української мови (1924)/витрачуватися
| ◀ витрачувати | Словарь української мови В витрачуватися |
витребеньки ▶ |
|
Витра́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́тратитися, чуся, тишся, гл. — з чо́го. Издерживать, издержать, потратить безъ остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шостьма парами та й витративсь з хліба. Мнж. 101.