Словарь української мови (1924)/витупкати
| ◀ витупити | Словарь української мови В витупкати |
витуплювати ▶ |
|
Ви́тупкати, каю, єш, гл. 1) = Витупати 2. 2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.
| ◀ витупити | Словарь української мови Борис Грінченко В витупкати |
витуплювати ▶ |
|
Словарь української мови — В
витупкати
Борис Грінченко
1924
Ви́тупкати, каю, єш, гл. 1) = Витупати 2. 2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.