Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вихоплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вихоплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Вихо́плювати, люю, єш, сов. в. ви́хопити, плю, пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу. Шевч. 189.