Словарь української мови (1924)/вихоплювати
Зовнішній вигляд
◀ вихопити | Словарь української мови В вихоплювати |
вихоплюватися ▶ |
|
Вихо́плювати, люю, єш, сов. в. ви́хопити, плю, пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу. Шевч. 189.