Словарь української мови (1924)/вихрякати
| ◀ вихрюватий | Словарь української мови В вихрякати |
вихрянути ▶ |
|
Ви́хрякати, каю, єш, однов. в. ви́хрякнути, ну, неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.
| ◀ вихрюватий | Словарь української мови Борис Грінченко В вихрякати |
вихрянути ▶ |
|
Словарь української мови — В
вихрякати
Борис Грінченко
1924
Ви́хрякати, каю, єш, однов. в. ви́хрякнути, ну, неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.