Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вицитати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вицитати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́цитати, таю, єш, гл. Выиграть въ четъ и нечетъ. На тім стільчику можний панонько, трома яблучки підкидаючи, двома орішки та цитаючи, вицитав коня з-під короля. Гол.