Словарь української мови (1924)/вицідити

by Борис Грінченко

◀ вицитати

Словарь української мови Борис Грінченко В вицідити

вицілити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́цідити, джу, диш, гл. 1) Выцѣживать, выцѣдить, нацѣдить. О слезахъ: заставить пролить. Потопи сих нових фараонів у тих сльозах…, що вони вицідили з очей вдовичих та сирітських. Св. Л. 302. 2) Выпивать, выпить. Вицідили вони самотужки глек слив'янки. Кв. II. 55.