Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виштуркати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виштуркати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́штуркати, каю, єш, гл. 1) = Виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав. Ном. № 6568. 2) Вытолкать.