Словарь української мови (1924)/воздух

by Борис Грінченко

◀ воздобний

Словарь української мови Борис Грінченко В воздух

воздуховий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Во́здух, ху, м. 1) = Пові́тря. Се вже ми як той німець, що на шаєчку воздух вішає. Ном. № 9926. 2) Воздухъ (церк. утв). Ном. № 14182. Ум. Воздушо́к.