Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повітря

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повітря
Берлін: Українське слово, 1924

Пові́тря, ря, с. 1) Воздухъ. Левиц. I. 25. О. 1862. IX. 115. Летить орел понад хутір, а в повітру в'єтсі. АД. II. 20. 2) = Повітриця. Вх. Уг. 260.