Словарь української мови (1924)/повітря
Зовнішній вигляд
◀ повітриця | Словарь української мови П повітря |
повіть ▶ |
|
Пові́тря, ря, с. 1) Воздухъ. Левиц. I. 25. О. 1862. IX. 115. Летить орел понад хутір, а в повітру в'єтсі. АД. II. 20. 2) = Повітриця. Вх. Уг. 260.