Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/волочини

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
волочини
Берлін: Українське слово, 1924

Воло́чини, чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.