Словарь української мови (1924)/ворик

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
ворик
Берлін: Українське слово, 1924

Во́рик, ка, м. Ум. отъ вір 3. Жеребчикъ. Шух. I. 211.