Словарь української мови (1924)/воркун

by Борис Грінченко

◀ воркувати

Словарь української мови Борис Грінченко В воркун

воробень ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ворку́н, на́, м. = Воркотун. А на печі воркун ворчить. О. 1861. XI. Св. 51. Ум. Воркуно́к, воркуно́чок. Ой воркуне та воркуночку, не бий мене та в головочку. Г. Барв. 40.