Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вороття

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вороття
Берлін: Українське слово, 1924

Вороття́, тя́, с. = Воріття. Троянці, в кріпості запершись, Енея ждали вороття. Котл. Ен. V. 31. Буде каяття на світі, — вороття не буде. Шевч. 379.