Словарь української мови (1924)/вороття
Зовнішній вигляд
◀ воротній | Словарь української мови В вороття |
ворох ▶ |
|
Вороття́, тя́, с. = Воріття. Троянці, в кріпості запершись, Енея ждали вороття. Котл. Ен. V. 31. Буде каяття на світі, — вороття не буде. Шевч. 379.