Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/воріття

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
воріття
Берлін: Українське слово, 1924

Ворі́ття, тя, с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Нп.

Воріття́, тя́, с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. См. Вороття.