Словарь української мови (1924)/від'їдатися

by Борис Грінченко

◀ від'їдати

Словарь української мови Борис Грінченко В від'їдатися

від'їзд ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Від'їда́тися, да́юся, єшся, сов. в. від'ї́стися, ї́мся, їси́ся, гл. 1) Откармливаться, откормиться. 2) Їсти як зва́рить, то не від'їси́ся. Такъ вкусно сваритъ, что все ѣлъ бы. Св. Л. 17.