Словарь української мови (1924)/від'їзджати

by Борис Грінченко

◀ від'їзд

Словарь української мови Борис Грінченко В від'їзджати

від'їздити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Від'їзджа́ти, жа́ю, єш, гл. = Від'їздити. Ой куди ти їдеш, куди від'їжджаєш, ти, козаченьку Марку? Мет. Покидає, від'їжджає в Китай городочок. Мет.