Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/віда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
віда
Берлін: Українське слово, 1924

Ві́да, ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. I. 89.