Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відав

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відав
Берлін: Українське слово, 1924

Віда́в, віда́й, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. I. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. I. 103.