Словарь української мови (1924)/відай
Зовнішній вигляд
◀ відав | Словарь української мови В відай |
відання ▶ |
|
Віда́в, віда́й, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. I. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. I. 103.