Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відвічний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відвічний
Берлін: Українське слово, 1924

Відві́чний, а, е. Вѣчный, всегда бывшій. Довгий острів на Дніпрі, укритий одвічним лісом. Стор.