Словарь української мови (1924)/відговорювати

by Борис Грінченко

◀ відговорити

Словарь української мови Борис Грінченко В відговорювати

відговорюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відгово́рювати, рюю, єш, відговоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. відговори́ти, рю́, риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив. Рудч. Ск. II. 74.