Словарь української мови (1924)/відговорюватися

by Борис Грінченко

◀ відговорювати

Словарь української мови Борис Грінченко В відговорюватися

відговоряти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відгово́рюватися, рююся, єшся, сов. в. відговори́тися, рю́ся, ришся, гл. Отговариваться, отговориться, отвѣчать, отвѣтить. Була слава, була слава, стали й поговори.... я за славу сама стану, та й одговорюся. Мил. 75.