Словарь української мови (1924)/відклонятися

by Борис Грінченко

◀ відклоняти

Словарь української мови Борис Грінченко В відклонятися

відклякнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відклонятися, ня́юся, єшся, сов. в. відклонитися, ню́ся, нишся, гл. Кланяться, поклониться, передавать, передать поклонъ. Грин. III. 175. Молодий і молода молються спершу Богу, тоді одклоняються батькові й матері. Грин. III. 531. Та бийся, коню, вибивайся, та на крутий бережечок поспішайся, та до ойця, неньки відклоняйся. Чуб. V. 798. З України до дівчини козак відклонився. Чуб. V. 305. Не відклонившись їм, пійшла скорою ходою додому. Г. Барв. 152.