Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відлучувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відлучувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відлу́чувати, чую, єш, гл. = Відлучати. Пастух одлучує овець од козлів. Єв. Мт. XXV. 32.