Словарь української мови (1924)/відлучувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ відлучний Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відлучувати 		відлюбити ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Відлу́чувати, чую, єш, гл. = Відлучати. Пастух одлучує овець од козлів. Єв. Мт. XXV. 32.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/відлучувати&oldid=584491