Словарь української мови (1924)/відмикувати

by Борис Грінченко

◀ відмикатися

Словарь української мови Борис Грінченко В відмикувати

відмити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відми́кувати, кую, єш, гл. — від чо́го. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи. Левиц. ПЙО. II. 171 (видання 3-тє, 1905, а в другому виданні (221) — помилка).