Словарь української мови (1924)/відмикатися

by Борис Грінченко

◀ відмикати

Словарь української мови Борис Грінченко В відмикатися

відмикувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відмика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. відімкну́тися, ну́ся, нешся, гл. Отпираться, отпереться (о замкѣ). Не відмикається чогось замок: чи заіржавів, чи й зовсім поламався.