Словарь української мови (1924)/відорювати

by Борис Грінченко

◀ відорати

Словарь української мови Борис Грінченко В відорювати

відотіль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відо́рювати, рюю, єш, сов. в. відора́ти, рю́, реш, гл. 1) Отпахивать, отпахать. Відорана скиба. Рудан. I. 22. 2) Отрабатывать, отработать пахотой. Херс. г.