Словарь української мови (1924)/відотіль

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ відорювати Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відотіль 		відпадати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Відоті́ль, нар. = Відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/відотіль&oldid=585867