Словарь української мови (1924)/відпихати

by Борис Грінченко

◀ відпитувати

Словарь української мови Борис Грінченко В відпихати

відпірати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відпиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. відіпхну́ти, ну́, неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем. Рудч. Ск. II. 39.