Словарь української мови (1924)/відпозивати
| ◀ відповіщати | Словарь української мови В відпозивати |
відпокутувати ▶ |
|
Відпозива́ти, ва́ю, єш, гл. Вернуть судомъ. Дак я оце іду позивать: може як небудь чи не відпозиваю своє. Чуб.
| ◀ відповіщати | Словарь української мови Борис Грінченко В відпозивати |
відпокутувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відпозивати
Борис Грінченко
1924
Відпозива́ти, ва́ю, єш, гл. Вернуть судомъ. Дак я оце іду позивать: може як небудь чи не відпозиваю своє. Чуб.