Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відпозивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відпозивати
Берлін: Українське слово, 1924

Відпозива́ти, ва́ю, єш, гл. Вернуть судомъ. Дак я оце іду позивать: може як небудь чи не відпозиваю своє. Чуб.