Словарь української мови (1924)/відпокутувати
| ◀ відпозивати | Словарь української мови В відпокутувати |
відполіскувати ▶ |
|
Відпоку́тувати, тую, єш, гл. Искупить покаяніемъ. Маруся.... подалась у черниці, щоб свій гріх одпокутувати. Г. Барв. 455.
| ◀ відпозивати | Словарь української мови Борис Грінченко В відпокутувати |
відполіскувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відпокутувати
Борис Грінченко
1924
Відпоку́тувати, тую, єш, гл. Искупить покаяніемъ. Маруся.... подалась у черниці, щоб свій гріх одпокутувати. Г. Барв. 455.