Словарь української мови (1924)/відпуститель

by Борис Грінченко

◀ відпуст

Словарь української мови Борис Грінченко В відпуститель

відпустити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відпусти́тель, ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель. Рудч. Ск. I. 178.