Словарь української мови (1924)/відригатися

by Борис Грінченко

◀ відригати

Словарь української мови Борис Грінченко В відригатися

відріз ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відрига́тися, га́юся, єшся, сов. в. відригну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отрыгиваться, отрыгнуться. Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся. Ном. № 369.