Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відригати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відригати
Берлін: Українське слово, 1924

Відрига́ти, га́ю, єш, сов. в. відригну́ти, ну́, не́ш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.