Словарь української мови (1924)/відриватися

by Борис Грінченко

◀ відривати

Словарь української мови Борис Грінченко В відриватися

відригати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відрива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. відірва́тися, рву́ся, вешся, гл. Отрываться, оторваться. Випив він та зараз давай відриватись від стіни. Рудч. Ск. II. 69. Одірвись, коню, од берестонька. Мет. 19.