Словарь української мови (1924)/відселятися

by Борис Грінченко

◀ відселяти

Словарь української мови Борис Грінченко В відселятися

відсердитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відселя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відсели́тися, лю́ся, лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі. Рк. Левиц.