Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відсиджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відсиджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відси́джувати, джую, єш, сов. в. відси́діти, джу, диш, гл. Отсиживать, отсидѣть. Піду у монастир відсиджувати за шкуру. Чуб.